Глобальний нафтовий ринок швидко змінює тенденцію, переходячи від побоювань щодо дефіциту до страху перед надлишком пропозиції. Цю зміну спровокувала угода США та Ірану, яка відкрила шлях для повернення великих обсягів постачання на світовий ринок.
Ціни на Brent впали з історичних максимумів до близько 70 дол. за барель, що стерло всі прибутки, отримані під час кризи. Фізичний ринок нафти демонструє найслабші сигнали з часів пандемії COVID-19.
Лише три місяці тому мировий нафтовий бенчмарк досягнув рекордного рівня, а керівники галузі попереджали про критично низькі запаси. Однак відкриття Ормузької протоки та повернення заблокованих барелів кардинально змінили баланс ринку.
Після підписання меморандуму США та Ірану на ринок хлинула хвиля понад 60 млн барелів, які були заблоковані під час конфлікту. Постачальники з Перської затоки розпочали нарощування відвантажень ще до формального відкриття протоки.
Саудівська Аравія та ОАЕ експортують нафту на рівнях, близьких до довоєнних показників. їм сприяє військовий супровід США під час проходу через Ормуз, а також альтернативні трубопроводи, що дозволяють частково обходити протоку.
Додатковий тиск на ціни створює іранська нафта, яку знову можна купувати після тимчасового пом’якшення американських санкцій. Це збільшує пропозицію саме в момент, коли деякі покупці вже знайшли альтернативні джерела постачання.
Такий розворот знижує ризик нафтового інфляційного шоку для світової економіки. Однак для ОПЕК це створює нові виклики: дискусія про розширення видобутку може змінитися розмовами про скорочення виробництва, якщо ринок почне страждати від надлишку пропозиції та падіння цін.
