З 15 липня проїзд у столичному метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 гривень, а при купівлі абонемента на 10-50 поїздок – 25-28,9 гривні. Місячні квитки обійдуться у 1088 гривень за 46 поїздок або у 3656 гривень за безліміт.
До кінця 14 липня можна придбати квитки оптом по 6,5 гривні, які будуть дійсні до 14 вересня. Невикористані поїздки столична влада обіцяє конвертувати в кошти на транспортні картки за первісною ціною.
Кияни скептично сприйняли нові розцінки. На публічному обговоренні проєкту 96% учасників голосували проти підвищення цін, а петиція з вимогою утримуватися від подорожчання набрала понад 10,6 тисяч підписів. Громадська організація “Пасажири Києва” пропонувала підвищити вартість лише до 20 гривень, звинувативши міського голову у знищенні системи комунального транспорту.
Міський голова пояснив зростання тарифів тим, що вони не змінювалися з 2018 року, хоча витрати постійно зростали. Громадський транспорт залишатиметься збитковим навіть із новими цінами: собівартість поїздки в метро становить 64,6 гривні, а в наземному транспорті – 44,1 гривні. Начальниця Держаудитслужби припустила, що тарифи можуть бути завищені через збільшення амортизації понад десять разів.
Аналіз показує, що нова разова поїздка коштує 0,088% середньої чистої місячної зарплати киянина, що відповідає медіанному показнику столиць ЄС. Однак безліміт опиняється далеко від європейського рівня: в ЄС медіанний безліміт окупається після 23,3 поїздки, тоді як у Києві – після 121,9 поїздки.
Дані показують, що кияни майже не купують проїзні. У 2025 році безліміт купили лише 2864 рази – 0,6% від усіх продажів. Натомість пасажири обирають мінімальні пакети: абонементи на 46 поїздок склали 67,9% продажів, на 62 поїздки – 24,3%. Люди надають перевагу оптовим пакетам із знижками замість традиційних проїзних через низьку окупність останніх та їхнє “згорання” наприкінці місяця.
