Україна потребує понад 500 млрд доларів на відновлення протягом наступного десятиліття. Це безпрецедентні фінансові потреби, які неможливо покрити лише державними та внутрішніми інвестиціями. Тому закордонний капітал має стати ключовим джерелом фінансування.
Однак не всі іноземні інвестиції є корисними. Капітал, спрямований на досягнення прихованих політичних та економічних цілей на шкоду державі, привертає увагу провідних економік світу. Прикладом є продаж стратегічного підприємства “Мотор Січ”, коли держава не мала механізму для контролю таких угод.
У червні Рада ЄС ухвалила оновлені регуляції щодо скринінгу інвестицій, які стають жорсткішими. Скринінг повинен проводитися для всіх угод у чутливих секторах – військово-промисловому комплексі, товарах подвійного призначення та критичних технологіях. Враховуватимуться кінцеві бенефіціари, пов’язані компанії та можлива підтримка військової міці третіх країн. Нові регуляції вступлять у силу на початку 2028 року.
В Україні два законопроєкти про скринінг іноземних інвестицій, зареєстровані восени 2025 року, були недостатньо підготовленими. Парламентський комітет почав готувати доопрацьований варіант із залученням експертів. На початку червня текст направлений партнерам на розгляд.
Ключові параметри проєкту передбачають, що Міністерство економіки буде відповідальним органом. Базовий строк скринінгу – до 90 днів, надійні інвестори можуть розраховувати на спрощену процедуру. Найретельніша перевірка призначатиметься для оборонного сектору та угод у п’яти критичних секторах: управління критичною інфраструктурою, видобуток корисних копалин, електронні комунікації, криптографічний захист та медіа.
Передбачено три типи скринінгу: дозвільний, повідомний і ретроспективний. Найбільші обмеження встановлені для країни-агресора та пов’язаних з нею осіб.
Головне завдання – знайти баланс між економічним розвитком та національною безпекою. Для України це особливо складно, адже вона потребує масивних інвестицій на відбудову при безпрецедентних безпекових ризиках.
