Український девелопмент часто говорить про іноземні інвестиції як про велике вікно можливостей. Це справді так. Після перемоги та на етапі масштабного відновлення країна може стати однією з найцікавіших країн Європи для капіталу. Великий попит чекає на житло, значна потреба існує в новій інфраструктурі, оновленні міст і створенні сучасних форматів нерухомості.
Однак важливо не помилитися в очікуваннях. Досі в Україну великий іноземний капітал приходив скоріше точково, на певні цікаві проєкти. Країна не могла запропонувати широкий вибір для інвестицій. З цієї причини в нас досі немає жодного системного міжнародного девелопера.
Для приходу іноземного капіталу просто потенціалу в країні недостатньо. Досвідчений інвестор не вкладає кошти в емоцію чи тому, що презентація сподобалася. Він інвестує в те, що може оцінити, порівняти й прорахувати.
Головне питання звучить практичніше: “що ми маємо підготувати, щоб Україна стала для міжнародного капіталу зрозумілою?” Інвестору важливо бачити систему. Як працює бізнес-модель? Хто є кінцевим користувачем? Звідки формується дохід? Хто управляє активом після введення в експлуатацію? Які ризики існують?
Інвестор не очікує, що ризиків не буде, особливо в Україні під час війни. Але очікує, що ризики будуть названі, оцінені й закладені в модель. Більш неприйнятною є непрозорість, ніж самі ризики. Звітність, відповідальність і прозорість – це база.
Один із форматів, який добре зчитується міжнародним інвестором, – це build-to-rent, нерухомість для подальшої оренди. Модель зрозуміла у світі, бо переводить житлову нерухомість у логіку керованого бізнес-активу з орендарями, оператором та регулярним грошовим потоком. Для інвестора це принципово інша якість продукту.
Україні потрібно розвивати не лише здатність приймати міжнародні гроші, а й власний ринок капіталу. Є приватні заощадження громадян та державні активи. Потребуємо лиш зрозумілих, прозорих та надійних механізмів.
Київ залишається найбільшим і стратегічно найважливішим ринком. Хоча міста на заході країни привертають більше уваги через безпекові ризики, столиця з її концентрацією економіки та людей залишається пріоритетом.
Іноземні фонди та інвестори приєднаються до України – це питання не “якщо”, а “коли”. Але коли вікно інвестицій відкриється ширше, капітал піде туди, де є підготовлені проєкти, зрозумілі моделі та прозоре управління. Українському девелопменту варто готуватися вже зараз.
